Інтегруй – не інтегруй, все одно одержиш…

Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Вони – це пуп землі, а решта світу – вороже лайно
	»Поцілунки політиків. «По-взрослому» - з язиком
	»Поцілунки політиків. «По-взрослому» - з язиком
	»Морози настали…
	»Найтепліша на світі зима і повний стабілізєц

Не пропустите »

	»В Германии показали запрещенного «Холмса»
	»Игорь Суркис: "Шевченко может стать тренером "Динамо"
	»Пластическая операция жутко изуродовала Машу Распутину

Интересное »

новости, загрузка.

Поки не пізно – бийся головою об лід…

Олег Лишега з «Пісні 551»

…У часи розвиненого брежнєвізму щонеділі всі оглядали «Клуб кінопутєшествєнніков». Навіть за «залізною завісою» люди зітхали на кухнях: «нам би їх проблеми». А знайомство з кимось, хто побував там, «за бугром» сприймалося як особисте досягнення, яким треба вихвалятись та гордитись. Туди прагнули і таємно мріяли втекти з Совка. І зовсім не за жувачками та джинсами. Зрештою, жуйки і пепсі навчились робити і тут. Там були ІНШІ проблеми, але не було наших «менінгітів». Там люди вільно пересувались, вільно працювали. Завжди могли вільно голосувати, обирати і бути обраним. Могли піднятись на протест і страйк. Могли захистити себе в суді, мали впевненість у завтрашньому дні. Вільно ходили до своїх церков і відстоювали сімейні цінності. Держави там опікувались безробітними, а де ні – з’являлись волонтери і доброчинні фундації. Ми жартували: поки «загниваючий захід згниє» - світ завалиться. І справді, совєтський світ завалився, а Захід продовжив «загнивати» і приймати колони нелегалів і легалів, які прагнули позбутися своїх рідних проблем і реалізувати на практиці заклинання: «нам би їхні проблеми».

Пройшло якихось 15 років, і щось сталося з нами, з кожним другим згідно з опитуваннями. Усі ці західні цінності (для освічених – ліберальні цінності ) раптом стали чужі, для когось навіть ворожі. Кожен другий громадянин нашої країни обирає цінності спільні з путінською Росією та дивним пост-совком на три букви – СНД. Що трапилось з нами?

Ми знаємо, як низько впала ціна людського життя і в Росії, і в СНД. Сам Президент вбиває газами і своїх громадян, і чеченських повстанців в норд-остах. Сам розставляє кегебешників на всі колись ще виборні посади від Кремля і до губерній. Мєнти і бандити плутають, хто є хто, а ми також плутаємо «бандитський пєтєрбург» зі щоденними новинами від ОРТ. Не з фільмів, а з життя росіяни знають, що суди куплені, прокуратура звіряча, чиновники – держиморди, міністри – продажні, Дума – корумпована, олігархи – над законом, але під Путіним. Дімка Кісєльов в програмі «Русскій вапрос» остаточно добиває інтелектуалів з їх «чуждимі» ліберальними цінностями і проповідує зверхність «государя – государства – православія і другіх патріархальних ценностєй». Ніяких бунтів, а раболєпіє – нова доктрина для справжніх патріотів. Антизахідна істерія і тотальний контроль над «бліжнім зарубєж’єм».

Але до чого ж тут кожен другий наш громадянин?! А до того, що і наш співвітчизник щовечора дивиться ТОЙ САМИЙ бандитський серіал, читає ТУ САМУ газету про ТІ САМІ приколи з життя ТІЄЇ САМОЇ Пугачової і Філі, вмикає в авто ТОЙ САМИЙ блатний «шансон» і йому рідна еФеМка втирає: «всьо лучшеє вазвращаєтся», або «ето наша традіция і історія». У нашому телевізорі на нього невинними очима дивляться ТАКІ САМІ бандити з мандатами, ТАКІ САМІ судді, прокурори, міністри, чинуші, держиморди, кегебісти, стукачі, корупціонери. І кожен другий співвітчизник ТАКИХ САМИХ собі обирає, щоб правили нами і ТАКІ САМІ спільні російсько-есендевські «цінності» нам захищали і примножували.

Одні мудрагелі такий цивілізаційний вибір кожного другого мешканця України пояснюють просто: держава – є, але країни – не має. Як усе легко і просто! Ставимо галочку і спимо спокійно. Але стоп – перш, ніж чистити зуби і вкладатись до сну: а що буде з іншим «кожним другим співвітчизником», який не побачив щастя від «інтеграції з/в Росі(є)ю та країнами СНД»?! У них ІНШИЙ вибір, ІНШІ цивілізаційні цінності. У них з якихось незрозумілих причин так і не розвинулась тваринна ненависть до Заходу. У них чомусь не виникло бажання бути опорою антиліберальної своєї/чужої держави. Вони не захоплюються твердістю Путіна, не голосують за Бацьку Лукашенку, не перечитують книги Туркмен-Баші, не величають Ніязова. Вони якісь НЕ НАШІ люди з нашими паспортами. Що з ними далі буде?

Я не готовий дати відповідь на ці питання, як не готовий був автор книги «Україна – не Росія» президент Кучма. Він волав до народних обранців – скажіть яку країну вам збудувати - і я збудую. От якби «кожен другий» зустрівся в межах держави із іншим «кожним другим» і раптом вони б знайшли відповідь на питання Quo Vadis Україна – куди ідемо!!! Чи все-таки такі різні цивілізації, як паралельні лінії, ніколи не перетнуться?!

І все таки – «хто винен?» і «що робити?» тим «кожним другим», якщо нас таки глибше «інтегрують з/в Росі(є)ю та країнами СНД?